Як та з чого виготовляють папір

Папір — це те, з чим ми маємо справу щодня: книги, упаковка, блокноти, серветки, чеки в магазині тощо. Але чи багато хто з нас колись справді задумувався, яким чином він з’являється? Що перетворює дерево або інші сировини на білий, гладенький аркуш? Процес, який стоїть за цим, значно складніший і цікавіший, ніж може здатися на перший погляд. У світі, що дедалі більше цінує екологічність і ресурсозбереження, розуміння того, як саме відбувається виробництво паперу, стає ще більш актуальним. Аверс Канцелярія, як виробник такої продукції, поділиться тим, як усе влаштовано насправді.

З чого роблять папір

Мало хто замислюється над тим, з чого виготовляють папір, хоча ми користуємося ним щодня. Насправді кожен аркуш — це результат складного процесу, що починається з волокон і води. Основна сировина — це деревина, з якої виготовляють спеціальну масу. Дерева очищують від кори, подрібнюють, змішують із водою — так утворюється однорідна волокниста суміш. Для цього найчастіше використовують сосну, ялину, клен, дуб або березу.

Однак сучасне виробництво паперу не обмежується тільки деревами. У гру вступають інші джерела, адже багато рослин не поступаються за якістю дереву. Та й екологічність зараз важить не менше.

До сировини, яку використовують, окрім деревини, належать:

• однорічні рослини — коноплі, очерет, солома, рис;
• вторинна сировина — макулатура, ганчірки, бавовна;
• технічні волокна — вовна, азбест;
• мікс твердих і м’яких порід — для міцного книжкового паперу;
• відходи пакування та паперу офісного — для екологічної переробки.

Так формується сучасна маса, з якої виробляють і пакувальні матеріали, і аркуші для друку. А все починається з волокон — природних або вторинних.

З чого роблять папір крім деревини

Хоча деревина й досі залишається основним джерелом у виробництві паперу, насправді існує чимало інших матеріалів, які також активно використовують. Щоб зробити папір, достатньо мати волокна природного походження — і не обов’язково з дерева. Такі альтернативи не лише зменшують навантаження на ліси, а й часто мають унікальні властивості, яких не дає традиційна деревна сировина.

Про які саме матеріали йдеться:

• Бавовна. З бавовняних волокон виходить надзвичайно м’який, міцний і довговічний папір. Його використовують для виготовлення документів, грошей, художнього паперу. Бавовняний папір може містити до 100% натурального волокна.
• Коноплі. Ця рослина швидко росте, не потребує багато води й хімікатів, а папір із неї має природну міцність. Історично його використовували для карт і рукописів, і зараз він знову набирає популярності.
• Бамбук. Ідеальний варіант для екопаперу — бамбук росте дуже швидко, містить багато целюлози, а папір із нього виходить міцним і гнучким.
• Солома. Побічний продукт аграрної галузі — солома рису, пшениці або ячменю — використовується для створення доступного, хоча й трохи шорсткого, паперу.
• Макулатура. Ось з чого складається папір, який з’являється на полицях як вторинна продукція: використані книги, газети, офісні документи. Їх подрібнюють, очищують і змішують із хімічними засобами, що відновлюють целюлозу та покращують її якість.

Як виготовляють папір

Процес, за яким сьогодні зроблений кожен аркуш паперу — від офісного А4 до картону, — базується на багатовіковому досвіді. Ще з часів, коли папірус вичавлювали пресом, змінилися інструменти, але сама технологія виготовлення паперу залишилась у своїй основі незмінною.

Сучасна технологічна схема виглядає так:

• подрібнення сировини (деревини або іншої маси) до стану волокна;
• додавання зв’язувальних речовин і наповнювачів, які покращують щільність і довговічність;
• очищення суміші, розбавлення водою — утворюється рідка пульпа;
• формування паперового полотна на сітці папероробної машини;
• сушка майбутнього паперу — через контакт із гарячими циліндрами;
• ущільнення полотна в пресі і згладжування в каландрах.

На властивості кінцевого продукту сильно впливає склад додаткових компонентів. Їх підбирають залежно від типу паперу (друкарський, технічний, дизайнерський).

Вони можуть бути наступними:

• парафінові емульсії — для водостійкості;
• каолін і глинозем — для гладкості поверхні;
• смоли — для стійкості до вологи;
• крохмаль, каніфоль — для покращення міцності.

Після того як волокно потрапляє на рухому сітку, воно вирівнюється та поступово ущільнюється. Частина вологи стікає, частину — видаляють під дією вакууму. Далі паперове полотно проходить етап, де його сушить система нагрівальних валів. Волога повністю випаровується, і полотно стає міцним, готовим до наступного етапу — фінішної обробки.

З тим, як роблять папір, ми розібралися. Далі він проходить через каландри — це масивні ролики, між якими полотно ущільнюється, стає гладким, набуває необхідної товщини. Потім його змотують у великий рулон або ріжуть у відповідності до потреб.

Заключна частина будь-якого виробництва — це упаковка. Вона залежить від типу готової продукції та умов її подальшого зберігання. Упакування має не тільки зберігати якості, а й бути зручним для транспортування.

Основні способи пакування:

• у пачки (250-1000 аркушів), обгорнуті крафтом або полімером. Сьогодні така пачка паперу А4 є в кожному офісі, державному закладі та ін.
• на палети — великими об’ємами для друкарень або складів;
• згорнуті рулони — ідеальні для виробів технічного або пакувального призначення;
• змішане пакування — поєднує індивідуальні пачки та палети.

Сучасне виготовлення паперу — це баланс традицій і високих технологій. Від етапів, які проходить сировина, залежить, чи вийде з неї офісний папір, рекламний буклет чи міцна упаковка. І хоча для споживача це просто аркуш, за ним стоїть цілий цикл, злагоджений до дрібниць.