Канцелярський коректор: види та склад коректувальної рідини

Ще зі школи ми пам'ятаємо білу речовину, якою так зручно було приховати помилку в зошиті. Штрих, коректор, замазка — його називають по-різному, але функція одна: маскувати помилки. Сьогодні вибір форматів став ширшим — від флакончиків з пензликом до зручних ручок-коректорів, що наносять засіб точково і акуратно. Але що ховається всередині такого канцелярського помічника? Який склад коректора-ручки, чому він може засохнути і як його розчинити? Ми розповімо про це далі.

Хто винайшов коректор

Мало хто знає, але придумав коректор зовсім не вчений-хімік, а звичайна друкарка. Бетт Несміт Грем з Техасу працювала з текстами, набираючи їх на друкарській машинці — і щоразу, коли допускала помилку, доводилося передруковувати весь аркуш. Ластики тут були безсилі. Тоді Бетт згадала, як художники перекривають фарбу іншим кольором, і почала використовувати білу гуаш. Метод спрацював, і вона почала додавати у фарбу спеціальні добавки, щоб замазка висихала швидше і не залишала розводів. Так і з'явився перший рідкий коректор, який пізніше став незамінним канцелярським помічником у всьому світі.

Що всередині коректора

Ручка-коректор — це не просто тюбик з білою рідиною. Всередині прихована ціла міні-система, яка допомагає точно і акуратно замазувати помилки.

На вигляд конструкція нагадує звичайний маркер, але влаштована трохи складніше:

• всередині корпусу знаходиться спеціальна коригуюча рідина;
• на наконечнику встановлена кулька, яка регулює подачу засобу;
• при натисканні на корпус рідина подається назовні, перекриваючи літери;
• металева кулька всередині тюбика не дає рідині застоюватися — вона перемішує склад при струшуванні.

Що стосується того, який склад коректора використовується, — переважно це суміш пігментів, розчинників і смол. Все це забезпечує щільне покриття, швидке висихання і хороше зчеплення з папером.

Види замазок

Сьогодні існує безліч видів канцелярського коректора. Вибір залежить від ваших завдань: хтось виправляє поодинокі літери, а хтось — цілі речення. 

Розглянемо основні варіанти:

• Пензликовий. Продається в маленькому флакончику, зовні схожому на лак для нігтів. Оснащений пензликом, яким зручно наносити рідину на папір А4. Добре підходить для великих правок, але вимагає часу на висихання.
• Ручка-коректор. Зручна, якщо ви часто працюєте з паперами. Дозволяє наносити засіб точково, не розмазується і швидко сохне. Найчастіше така ручка використовується в офісах.
• Корректор стрічковий. Працює як біла липка стрічка. Легко виправляє слова і навіть цілі рядки. Головне — рівно притиснути стрічку до паперу. Не бруднить руки, можна відразу писати поверх.
• Коригувальний олівець. Зустрічається рідше, але теж має своїх шанувальників. Підходить для глянцевого паперу і нестандартних поверхонь.

Що стосується складу штриха, то він залежить від типу коректора. Найбільш незвичайний він у стрічкових коректорів, в основі яких — полімерна плівка з нанесеним шаром білого покриття, яке імітує папір.

Склад коректора

З моменту, коли з'явилася замазка, її склад зазнав чимало змін. Перші коректори для паперу були, по суті, звичайною фарбою, розведеною до потрібної консистенції. Сьогодні все набагато технологічніше — виробники намагаються зробити засіб більш зручним, безпечним і довговічним.

Залежно від типу основи, коригуючі рідини діляться на три основні групи:

• на водній основі — екологічний варіант, майже без запаху, але довше сохне. Дуже добре підійде для школярів і людей, які не поспішають;
• на основі розчинників — швидко висихає, підходить для інтенсивного офісного ритму, але має характерний запах. Такий штрих може в'їдатися в папір і просочуватися крізь нього;
• емульсійна основа — універсальний варіант. Вона поєднує в собі властивості двох попередніх: швидко сохне, не пахне, але коштує дорожче.

Основний компонент, відповідальний за перекриття тексту, — це діоксид титану.

Крім нього, до складу входять:

• розчинники (наприклад, ізопропанол або бутанол);
• клейові смоли;
• стабілізатори та загусники.

У кожного виробника склад трохи відрізняється, адже точна формула — комерційна таємниця. Саме від неї залежить щільність нанесення, швидкість висихання і те, наскільки білою буде замазка.

Як дізнатися, на якій основі коректор

Щоб зрозуміти, з яким типом коригуючої рідини ви маєте справу, досить звернути увагу на запах, текстуру і поведінку на папері:

• водна основа — майже без запаху, відтінок ближче до молочного. Висихає повільно, не любить холод — може загуснути при зниженні температури;
• спиртова (на розчинниках) — різкий запах, білосніжний колір. Висихає моментально, але може проступити на зворотний бік аркуша;
• емульсійна — нейтральний запах, сохне швидко, але буває примхливою: іноді утворює грудки. Зате відмінно переносить перепади температур і підходить для більшості типів паперу.

Чим розбавити коригувальну рідину

Якщо коректор канцелярський загус або став сухим, не поспішайте прощатися з ним. Цілком реально розвести коригувальну рідину, але важливо враховувати її основу. Водний штрих можна розбавити декількома краплями чистої води. Якщо ж засіб на спиртовій або масляній основі — додайте трохи спирту або спеціального розчинника. Головне — після цього щільно закрити ковпачок і ретельно струсити, щоб склад став однорідним. Так ви зможете розбавити коректор для паперу і продовжити його життя. У магазині Аверс Канцелярія ви завжди знайдете і коректори, і всі необхідні канцтовари для навчання та роботи.